Словарь Архитектурных терминов.. EdwART. 2011.
денце — я, ч. 1) Зменш. пестл. до дно 2). 2) бот. Нижня частина цибулин і квіток деяких рослин … Український тлумачний словник
денце — (давньорус.) Чільна дошка на фасаді дерев яної хати або горизонтальна тяга, що відділяє фронтон від кліті зрубу. Прикрашалась розписами чи різьбленням у російській народній архітектурі … Архітектура і монументальне мистецтво
денце — іменник середнього роду * Але: два, три, чотири денця … Орфографічний словник української мови
денце — ця, с. Св. Дерев яна кришка до бочки … Словник лемківскої говірки
Подбой — Денце. (Термины российского архитектурного наследия. Плужников В.И., 1995) … Архитектурный словарь
Луары Верхней департамент — (Haute Loire) дпт. во Франции; обнимает части Лангедока и Оверни. 4962 кв. км, 3 округа, 28 кант., 264 общины, 320063 жит; Гл. г. Ле Пюи. Грандиозное разнообразие гор (отроги Севенн и Овернских) и долин; застывшая лава образует на больших… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
ДЕНЫШКО — ср., костр. донышко, ·умалит. дно. Денце ср., ниж. донце, для подстановки пряльного гребня. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
денцевий — а, е. Прикм. до денце … Український тлумачний словник
