уряд
1УРЯД — УРЯД, уряда, муж. (старин.). 1. Порядок, распорядок, устройство. 2. Служебное положение, степень должности, в частности состояние в определенном чине только на время занятия должности. «Вот этого то никто, никакие лица никакого уряда не могли… …
2уряд — сущ., кол во синонимов: 4 • порядок (82) • распорядок (15) • служебное положение (2) …
3уряд — I уряд заст. уря/д, у, ч. 1) Найвищий виконавчий та розпорядчий орган державної влади, який здійснює управління державою. || Члени такого органу. Відставка уряду. 2) іст. Місцеве правління. II ур яд див. вряд. III ур яд у, ч., заст. 1) Правління… …
4уряд — род. п. а устройство, распорядок , цслав. урѧдъ. Связано с ряд. Отсюда урядник, народн. курятник, шутл., – намек на то, что урядники принимали взятки натурой, от кура; см. Малиновский, РF 1, 310 …
5Уряд — м. устар. 1. Порядок, распорядок, устройство. 2. Служебное положение, степень должности. 3. Пребывание в определённом чине только в период нахождения в какой либо должности. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …
6уряд — уряд, уряды, уряда, урядов, уряду, урядам, уряд, уряды, урядом, урядами, уряде, урядах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …
7уряд — ур яд, а …
8уряд — уряд: уряд: місцеве правління; правління як діяльність; посада, що дає право керувати людьми; державна установа [44 1] посада, служба; урядник, урядовець, службовець [IV] посада, також в розумінні: установа [II] служба, посада; [VI] установа,… …
9уряд — іменник чоловічого роду вищий державний орган уряд 1 іменник чоловічого роду те ж, що уряд рідко уряд 2 прислівник поряд; підряд незмінювана словникова одиниця уряд 3 іменник чоловічого роду …
10уряд — посада, правління, суд …
